Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Під час подорожі до міста Лева радимо неодмінно завітати до музично-меморіального музею видатної української співачки, імʼя якої було відоме на весь світ – Соломії Крушельницької. Саме так ми й вчинили, приїхавши до Львова на конференцію молодих дослідників народної музики.
Музей розташований у будинку, який співачка придбала для своєї родини у 1903 році. Збудований дім за проектом архітектора Якуба Кроха у 1884 році – це двоповерховий будинок, що раніше знаходився за адресою: вулиця Крашевського, б. 23. Після встановлення радянської владина Галичині у 1939 році,будинок Соломії Крушельницької перейшов у державну власність, а родині було виділено лише одну квартиру. В ній Соломія проживала зі своєю наймолодшою сестрою Анною. У цьому ж домі 16 листопада 1952 року перестало битися серце славетної української співачки.
На фасаді будинку було розташовано меморіальну таблицю, а в 1993 році, вшановуючи пам’ять про артистку, вулицю перейменували на її честь.
Музично-меморіальний музей розпочав свою історію в 1989 році як відділ Літературно-меморіального музею Івана Франка, а в 1995 році став самостійною державною установою. Засновником музею була Одарка Бандрівська, племінниця співачки. Велику цінність несуть експонати, що були передані Михайлом Головащенком та Іваном Деркачем.
Музей засновано на оригінальних речах кінця 19-го – першої половини 20 століття.Кожна кімната будинку з експонатами та неповторним інтер’єром, що зберігся ще з часів життя співачки – постають ніби сцени з артистичного та особистого життя Соломії Крушельницької.
Передпокій, до якого потрапляєш, тільки-но увійшовши до музею – це кімната, в якій експонуються афіші виступів співачки на різних оперних сценах, що збереглися з тих часів. Також тут є портрети самої Соломії в різних сценічних костюмах.
Перша кімната присвячена родині Соломії та її навчанню. В ній представленні письмовий стіл батька співачки, фотографії, на яких зображено членів сім’ї Крушельницьких. Також в кімнаті знаходяться традиційний стрій із села Білявинці Тернопільської області, старовинна скрипка та клавір опери Г. Доніцетті «Фаворитка»та ще деякі предмети інтер’єру, що знаходилися в домі сім’ї. Екскурсовод детально розповідала про кожен період життя молодої співачки, про її стосунки в сім’ї, про захоплення музикою, та величезний талант, який проявився з раннього дитинства.
Наступною є артистична кімната під назвою «Шлях до тріумфу». В нійзбережені портрети викладачів Соломії, портрети самої співачки в концертних костюмах, шафа з книгами, які читала Соломія. В центрі кімнати розміщено рояль з клавіром улюбленої опери Соломії – «Манон Лєско» Джузеппе Пучіні. В артистичній також зберігається віяло, що належало співачці, театральні атрибути, з якими С. Крушельницька виступала на сцені та косметика якою вона користувалася.
Третя кімната присвячена С. Крушельницькій в операх Р. Вагнера. Екскурсовод розповідає про її здобутки та визнання публікою, про чарівний та могутній талант співачки, про силу волі та жагу до створення прекрасного результату, про її невтомну працю над складними партіями опер. В кімнаті представлені фото артистки на яких вона зображена в різних образах вагнерівських оперних творів, клавіри цих творів та модель театрального костюму Крушельницької в ролі Ельзи з опери Р. Вагнера «Лоенгрін».
Четверта кімната – «Від «Гальки» до «Мадам Баттерфляй». Соломія виконувала партію Гальки з опери С. Монюшка на ювілеї її п’ятисотої постановки, що відбуласся з успіхом. В 1904 році співачка за проханням Джузепе Пучіні виконує партію Чо – Чо – сан (саме так вимовляється це японське імʼя італійською) в опері «Мадам Батерфляй», що також мала великий успіх. На честь цього та на знак подяки композитор підписав співачці фото: «Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй…». Окрім цьогофото, в цій кімнаті ми побачили тогочасний програвач пластинок,якізберігають записи голосу Соломії Крушельницької, багато портретів співачки, театральні афіші та відгуки критиків, багато фото з вистав, в яких брала участь Соломія. Також представлені її особисті речі: клавір опери Монюшка «Графиня», рукавички, віяло, меблевий гарнітур родини Крушельницьких та модель театрального костюму С. Крушельницької в ролі Чіо – Чіо – сан.
Передостанньою є кімната «На вершині світової слави». Оглядаючи її, ми дізналися про всесвітнє визнання співачки, про кульмінацію її творчого шляху. Про лише позитивні відгуки критиків щодо її надзвичайної краси голосу та безцінного таланту, про її великі та тривалі гастролі, про її численні виступи на багатьох сценах різних оперних театрів. Артистка виступила в операх А. Каталіні «Лорелея» та «Валлі», «Мефістофель» А. Бойто та багато інших. В кімнаті стоїть фортепіано, на якому грала Соломія Крушельницька, модель театрального костюму ролі Елени з опери «Мефістофель» А. Бойто, багато портретів та фото Соломії з рідними, картин, особистих речей співачки (наприклад, маленька настільна рулетка, карти для гри в покер,різні скриньки, дзеркало, платівки із записами українських народних пісень, які виконує співачка).
Остання кімната музею присвячена завершальним рокам життя Соломії Крушельницької. По приїзді провідати свою родину у Львові, який співпав з початком Другої світової війни, вона вже не змогла виїхати з Радянського союзу. Їй виділили перший поверх її ж дому, а інші кімнати віддали під житлостороннім людям. Після отримання громадянства СРСР вона працювала деякий час викладачем співу в консерваторії, їй навіть присвоїли звання Заслуженої діячки УРСР і дали звання професора. Прожила вона 80 років, але до останнього дарувала людям пісню і свою щиру любов. В кімнаті представлений концертний рояль, на якому тепер грають під час творчих вечорів у музеї. Також зображені два портрети співачки – у молодості та у похилому віці.
На завершення екскурсії з антикварного патефону ми почули голос Соломії Крушельницької. З насолодою та захопленням ми слухали його та переосмислювали все почуте та побачене.
Підготувала Ангеліна Сіренко, студентка ІV курсу ВТМ
(викладач з музичної критики Пшенічкіна Г. М.)